Уберто Дечембріо

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Дечембріо.
Уберто Дечембріо
Uberto Decembrio
Народився1350(1350)
Віджевано
Помер7 квітня 1427(1427-04-07)
Мілан
Діяльністьгуманіст
перекладач
письменник
Сфера роботигуманізм[1], політика[1], література[1] і гуманізм епохи Відродження[1]
ДітиП'єр Кандідо Дечембріо і Angelo Decembriod
CMNS: Уберто Дечембріо у Вікісховищі

Убе́рто Дече́мбріо (італ. Uberto Decembrio, *1350(1350), Віджевано — †7 квітня 1427, Тревільйо) — італійський гуманіст, письменник, перекладач. Батько П'єра Кандідо Дечембріо

З біографії

[ред. | ред. код]

Учень, послідовник та помічник Мануїла Хрисолора. 1391 року був секретарем у майбутнього Папи римського Олександра V. Потім перебував на службі у Філіппо Марії Вісконті. 1394 року в інтересах Вісконті активно діяв при дворі імператора в Празі, з метою отримання титулу герцога для Вісконті.

1422 та 1427 року був подестою в Тревільйо. З часом потрапив у немилість Вісконті, однак, пізніше був реабілітований і помер у Тревільйо.

Мав двох синів. Старший син П'єр Кандідо Дечембріо (1399-1477) був одним із найвидатніших гуманістів XV століття. Молодший Анджело Камілло Дечембріо став відомим письменником та дипломатом.

Творчість

[ред. | ред. код]

Перший перекладач «Держави» Платона, також перекладав Демосфена Лісія, спробував продовжити «Енеїду» Вергілія.

Його переклади залишилися невиданими. Лише за заголовками відомі його філософські трактати: «Moralis philosophiae dialogus Libri II», «De modestia», «De candore», «Carmina», «Epistolae ad varios» та «Orationes».

Був також автором численних політичних промов.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г Czech National Authority Database

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Уберто_Дечембріо&oldid=33361390